Термін «космічна погода» з’явився у широкому вжитку в 90-х роках, як такий, що охоплює найбільш практично важливі аспекти науки про сонячно-земні зв’язки. Ця наука межує з фізикою Сонця, сонячної системи та геофізикою і займається дослідженням впливу сонячної мінливості та сонячної активності через міжпланетне середовище на Землю, зокрема на магнітосферу, іоносферу, атмосферу Землі. До тематики космічної погоди належать, наприклад, питання прогнозу сонячної та геомагнітної активності, дослідження впливу сонячних факторів на технічні системи (радіоперешкоди, радіаційна обстановка і т.п.), впливу на біологічні системи і людей. Одним з перших вжив це словосполучення А.Л. Чижевський в одній із своїх публікацій на початку XX ст

У цьому напрямку  у рамках тем НАНУ проводиться прогнозування геомагнітних індексів на основі обробки та аналізу даних вимірювань космічних апаратів і наземних станцій.

Основні результати, отримані в цих дослідженнях:

• Розроблені методики прогнозування Dst-індексу до 3-4 годин наперед з коефіцієнтом кореляції понад 90%;

• Встановлена геоефективність двох нових параметрів – меридіонального і азимутального кутів напрямку вектора швидкості потоку сонячного вітру.

Крім того, за цією тематикою проводяться роботи у рамках Програми «GEO-UA» наукових досліджень НАН України та НКА України „Наукові основи, методичне, технічне та інформаційне забезпечення створення системи моніторингу геосистем на території України" У межах програми виконується проект «Встановлення фізичних механізмів впливу сонячного вітру на магнітосферні та іоносферні хвильові процеси» ()

Розроблено методику визначення розподілу щільності енергії акустогравітаційних хвиль АГХ вздовж витка супутника на основі контактних вимірювань концентрацій. Досліджено дисперсійні характеристики акусто-гравітаційних хвиль в нижній та середній термосфері з реалістичним ходом температури. Проведено теоретичний аналіз генерації власних коливань внутрішньої магнітосфери під дією збурень від сонячного вітру. Виявлено новий вид МГД резонансів магнітосфери. Одержані результати узгоджуються з даними наземних та супутникових спостережень та планується їх експериментальна перевірка. Запропоновано метод регресійного моделювання нелінійних динамічних систем. В рамках розробленого методу отримана регресійна залежність Dst індексу від параметрів сонячного вітру, що забезпечує його прогнозування на декілька годин уперед. Максимальна глибина прогнозування — 9 годин. Запропоновані нові методи структурно-параметричної ідентифікації нелінійної дискретної моделі динаміки геомагнітних індексів на основі експериментальних даних щодо параметрів сонячного вітру та геомагнітних індексів.

У рамках міжнародної співпраці за 7 рамковою програмою  виконується проект «AFFECTS» .